Комунальний вищий навчальний заклад
||
З 1998 року училище виконує Міжнародну програму реформування сестринської освіти в Україні,
яка забезпечує відповідність фаху медичної сестри міжнародним стандартам.

Українська мова

Програма з української мови для вступних випробувань у формі тестування та співбесіди до ОКЗ «Дніпропетровське медичне училище» у 2015 році для вступників з базовою середньою освітою, розроблена з урахуванням чинних програм з української мови  для середніх загальноосвітніх закладів.

 

І. Фонетика і графіка. Орфоепія і орфографія

Звуки мови. Голосні і приголосні звуки. Приголосні тверді і м’які, дзвінкі і глухі. Подовжені звуки.
Букви й інші графічні засоби. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї, щ та буквосполучень дз, дзь, дж.
Склад. Наголос.
Ненаголошені голосні, їх вимова та позначення на письмі.

2 Вимова приголосних звуків та їх позначення на письмі. Уподібнення приголосних звуків. Спрощення в групах приголосних. Чергування у-в, і-й.
Орфограма. Орфографічна помилка.
3 Правила вживання апострофа, м’якого знака. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних та збігу однакових приголосних звуків.
4 Написання слів іншомовного походження.
 
5

ІІ. Будова слова, словотвір і орфографія

Спільнокореневі слова і форми слова. Основа слова і закінчення змінних слів. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.
Найпоширеніші чергування голосних і приголосних звуків.

6 Вимова і написання префіксів з- (зі-), с-, роз-, без-, пре-, при-, прі-.
Змінювання і творення слів. Основні способи словотво-рення в українській мові. Зміни приголосних при творенні слів.
7 Правопис складних і складноскорочених слів.
8 Лексикологія і фразеологія.
Поняття про лексику. Лексичне значення слова. Однозначні і багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів.
Синоніми, антоніми, омоніми.
Загальновживані слова. Діалектні та професійні слова. Запозичені слова. Застарілі слова. Неологізми.
Поняття про фразеологізми. Фразеологізми в ролі членів речення. Диктант.
 
9

ІІІ. Морфологія і орфографія

Поняття про самостійні та службові частини мови.
Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Іменник: назви істот і неістот, загальні і власні назви.
Рід, число, відмінки іменників. Типи відмін іменників. Незмінні іменники. Способи творення іменників.
Правопис відмінкових закінчень іменників. Правопис найуживаніших суфіксів. Велика буква у власних назвах.

10 Прикметник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Якісні, відносні та присвійні прикметники. Повні і короткі форми прикметників. Ступені порівняння прикметників, їх утворення. Відмінювання прикметників. Способи творення прикметників.
Правопис відмінкових закінчень і найуживаніших суфіксів прикметників. Написання складних прикметників.
11 Числівник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Числівники кількісні (на означення цілих чисел, дробових та збірних) і порядкові.
Числівники прості і складні.
Відмінювання кількісних і порядкових числівників.
Правопис числівників.
12 Займенник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Розряди займенників. Відмінювання займенників.
Правопис займенників.
13 Дієслово як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Неозначена форма дієслова. Види дієслів (доконаний, недоконаний). Способи дієслів (дійсний, умовний, наказовий). Часи дієслів.
Дієслова І та ІІ дієвідмін. Особа і число (в теперішньому і майбутньому часі). Безособові дієслова. Способи утворення дієслів. Правопис дієслів.
14 Дієприкметник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Активні і пасивні дієприкметники, їх творення. Відмінювання дієприкметників. Дієприкметниковий зворот.
Безособові дієслівні форми на –но, -то.
Правопис дієприкметників.
Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Дієприслівники недоконаного і доконаного виду, їх творення. Дієприслівниковий зворот.
Правопис дієприслівників.
15 Прислівник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Ступені порівняння прислівників. Способи їх творення.
Правопис прислівників.
16 Прийменник як службова частина мови.
Непохідні і похідні прийменники.
Правопис прийменників разом, окремо і через дефіс.
Сполучники як службова частина мови.
Сполучники сурядності і підрядності.
Правопис сполучників разом і окремо.
Частка як службова частина мови.
Формотворчі, заперечні та модальні частки. Написання часток бо, но, то, от, таки.
Не з різними частинами мови.
Вигук як частина мови.
Правопис вигуків. Диктант.
   
17

IV. Синтаксис і пунктуація

Словосполучення. Будова і типи словосполучення за способом вираження головного слова.

18 Просте речення. Види речень за метою висловлювання: розповідні, питальні, спонукальні. Окличні речення. Члени речення (підмет і присудок; присудок простий і складе-ний; додаток, означення, обставина) і способи їх вираження. Прикладка як різновид означення. Порівняльний зворот.
Розділові знаки в кінці речення. Тире між підметом і присудком. Розділові знаки при прикладках і порівняль-них зворотах.
19 Речення двоскладні і односкладні. Різновиди односкладних речень. Повні і неповні речення.
Тире в неповних реченнях.
20 Однорідні члени речення. Узагальнююче слово при однорідних членах реченнях.
Однорідні й неоднорідні означення.
Розділові знаки при однорідних членах реченнях.
  Звертання і вставні слова (словосполучення, речення).
Розділові знаки про них.
  Відокремлені другорядні члени речення (в тому числі уточнюючи).
Розділові знаки при відокремлених членах речення.
  Складне речення , його типи. Складносурядне сполучникове речення. Складнопідрядне речення із сполучниками і сполучними словами. Основні види підрядних речень.
Складне речення з кількома підрядними.
  Розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченнях.
Безсполучникове складне речення. Розділові знаки в безсполучниковому реченні.
Складне речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв’язку. Розділові знаки в ньому.
  Пряма й непряма мова. Цитата. Діалог.
Розділові знаки при прямій мові, цитаті, діалозі. Диктант.
   
 

V. Відомості про мовлення

Поняття про спілкування і мовлення. Ситуація спілкування: адресати (той, хто говорить чи пише) і адреса мовлення, мета й умови спілкування, повідомлення (висловлювання), його зміст і форма. Тема і основна думка висловлювання. Різновиди мовленнєвої діяльності: говоріння, писання, читання, слухання. Основні вимоги до мовлення: змістовність, послідовність, багатство, точність, виразність, доречність, правильність. Мовленнєві помилки.

  Етика спілкування й етикет.
  Поняття про текст. Поділ тексту на абзаци. Мовні засоби зв’язку речень у тексті.
Поняття про стилі мовлення: розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий і публіцистичний.
Поняття про типи мовлення: розповідь, опис, роздум.