Комунальний вищий навчальний заклад
||
З 1998 року заклад виконує програму реформування сестринської освіти в Україні,
яка забезпечує відповідність професії медичної сестри міжнародним стандартам.

РОЗКЛАД ЗАНЯТЬ 2017-18


ПЕДАГОГІЧНОМУ КОЛЕКТИВУ!!!

УВАЖНО ЗВІРИТИ ДО 28 СЕРПНЯ

РОЗКЛАД ЗАНЯТЬ НА 2017-18 н.р.

ДОРЕЧІ НА ГОДИННИКУ 22.00 І ГЕРОЇ РОЗКЛАДУ ЗАНЯТЬ, ЯКІ ПОБАЖАЛИ ЗАЛИШИТИСЬ НЕВІДОМИМИ,

НЕПОМІТНО ЗНИКАЮТЬ З ТЕРИТОРІЇ НАШОГО УЛЮБЛЕНОГО КОЛЕДЖУ!!!

[11.09.2017] ПЕРШІ КРОКИ ВПЕВНЕНІ І ВДАЛІ!


  Початок вересня в нашому коледжі завжди хвилюючий і напружений. Не дивина:  численна студентська родина розпочала нелегкий, але цікавий шлях до подальшого оволодіння знань, а  385 дівчат та хлопців вперше стали студентами. Приємно відзначити, що саме наш навчальний заклад, як і в попередні роки, став лідером серед ВНЗ І-ІІ рівня акредитації за кількістю поданих до вступу заяв абітурієнтів і успішно конкурував в цьому  з вищими навчальними закладами ІІІ – ІV р.а.

 

Це свідчить лише про одне: дніпряни та мешканці областей добре знають: саме в Дніпровському базовому медичному коледжі  особливо відповідальне ставлення до організації навчально - виховного процесу, саме у нас дбають про всебічне формування майбутнього фахівця, про надійність і міцність його практичних і теоретичних знань. Про це свідчать і результати цьогорічних ліцензійних, державних іспитів, під час яких випускники  підтвердили високу фахову підготовку, отриману в нашому коледжі. Щороку до коледжу надходить чимало письмових та усних подяк від керівників лікувальних медичних закладів міста, області, України за  старанність, професійну обізнаність та відданість  справі наших випускників.

 

З приємністю відзначаємо те, що багато з них стають переможцями конкурсів фахової майстерністю різного рівня, дехто продовжує успішне навчання у медичних академіях та університетах.

 

   Тож студенти - першокурсники та їхні батьки не помилилися у виборі. Вони успішно подолали  немалий конкурс – більше п’яти осіб на одне бюджетне місце і з радістю влилися у студентську родину.

 

Редколегія сайту звернулася до новачків - першокурсників з проханням поділитися першими враженнями від коледжу, навчання, викладачів, нових друзів і ось що почула:

Валерія Ілєнзєєр:

      Нарешті збулася моя найзаповітніша мрія. Я – студентка Дніпровського медичного  коледжу. Готувалася до екзаменів, дуже хвилювалася, а впевненості і сил додала зустріч на Дні відкритих дверей з директором коледжу Ігорем Едуардовичем Шаруном. Він знайшов для нас такі потрібні слова підтримки, так яскраво розповів про коледж, про можливості, які розкриваються під час навчання, що кожен, хто сидів у залі, ще більше утвердився у своєму рішенні вступати саме  сюди. Не помились.

-         Настя Узун:

    Я на посвяті у студенти, яка проходила в БК «Шинник», ледь не розплакалась від зворушення. Відчувалось: директор коледжу, викладачі, студенти – єдина велика і щаслива родина. Вони горді один одним. Сиджу і думаю: медики, а дивись, які талановиті – співають, танцюють, жартують, та все так доречно, ніби навчаються в інституті культури. Майже у кожному виступі – любов до свого коледжу, своєї професії, до України. Ще нічого не встигла зробити, нічим відзначитися тут, а вже горджуся, що тепер і я студентка цього чудового закладу.

-         Катерина Куцубіна:

    Ще 10 липня приїхала з Маріуполя зі своїми валізами, великим страхом, розгубленістю і бажанням стати студенткою. Іду, озираюся, хвилююсь, а назустріч (пізніше вже дізналась) йде директор коледжу Ігор Едуардович і посміхається. Заспокоїв, попросив чергових хлопців з валізами допомогти, провів до приймальної комісії, направив до гуртожитку. Перед першим екзаменом зібрав нас і такі слова віднайшов, що ми повірили в свої сили – і вступили.

         

 

-          Дмитро Кузьменко:

     Вже з перших днів занять стало зрозуміло: таких  викладачів годі десь шукати.  Розповідають настільки цікаво, захоплююче, залучають нас до розмови, вчать висловлювати свою думку, користуватися різними інформаційними джерелами. Всі доброзичливі і привітні, хоча  строго вимагають високої дисципліни. Ми  й батькам своїм, друзям  розповідаємо про таких чудових педагогів, про добре оснащені кабінети, про безліч спортивних секцій, до яких нас запрошують. Живи, навчайся і радій!

-         Оксана Григор:

   Ми з новими подругами  живемо на сьомому поверсі гуртожитку. Спочатку переживали: як нас тут зустрінуть, чи не ображатимуть, чи не сумуватимемо за рідним домом. За кілька днів обжилися. Старшокурсники до нас  ставляться поблажливо, все пояснюють і при необхідності допомагають, комендант, вихователь, чергові не залишають поза увагою. Є де вечерю приготувати, прийняти душ, виконати домашнє завдання. Поряд парки – роздолля і для прогулянки і для спорту.  А  зробити кімнату затишною та привабливою – то вже наша дівоча справа. Отож поки що за рідним домом не дуже сумуємо.